Новини  
Реєстри  
Терміни  
Закачка  
Гостьова  
 
   
 

А Б В Г Д Є Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я 



Баб
Баба
Бабинець
Бабка
Баварський хутір
Баг
Багателль
Багет
Багетка
Багля
Бадія
Бажничя
База
Базамент
Базар
Базекур
Базиліка
Базниця
Бай
Байт ал-Мал
Бакул (бакуль)
Балаган
Балака
Балахана
Балбал
Балдахін
Бале
Балка
Балканський будинок
Балкон
*стрічковий Б.
*французький Б.
Бальгауз (балгауз)
Бальнеум
Балюстра
Балюстрада
Балясина
Бандельверк
Бандероль
Банд-е-румі
Бандлет
Бандо
Банета
Банзай
Банк
Банка
Банкет
Банко
Бантина (бантиця)
Банька
Баньяна
Баня
*гриба
*груші
*конусу і парасольки
*півсфери
*цибулини
*шолома
Баптистерій
Барабан
*Б. світловий
*Б. глухий (сліпий)
Барабара (барабор)
Барак
Баранячі роги
Барбакан
Барбакоа
Барбат (барбет)
Барботин
Барельєф
Барельєфний узлісок
Бар'єр
Баркан
Барріо
Бартизана
Басейн
Бастея
Бастіда
Бастілія
Бастіон
*Б. відрізний
*Б. примикаючий
*Б. пустий
Бастіонний фронт
Батардо (батарда)
*Б. глухе
Батарея
*Б. анфіладна
*Б. мортирна
Батей
Батоник
Баттер
Батура
Батута
Баута
Бафланк
Башта
*Б. водозвідні
*Б. водорозбірні
*Б. надбрамні
*Б. таємницькі
*Б. фортечні
Бджільник
Бегінаж
Бедестан
Безанін (безданін)
Безістен
Бейлан
Бейлі
Бейт-Гамідраш
Бейт-Гамікдаш
Бейт-Дін
Бейт-Мідращ
Бейт-Тахара
Бейшлот
Белфорт
Бельведер
Бельвю
Бельетаж
Бема
Бенуар
Берберт
Берва
Бергамт
Бергверк
Бергфрід
Бергштрихи
Берегиня
Берен (беренада)
Берліна
Берма
Бернський будинок
Берсо
Бершла
Бесіда
Бесідка
*Б. жива
Бестіарій
Бетарда
Бетилі
Бетон
Бетоніт
Беттунг
Бефруа
Бехейнхоф
Бешлагверк
Б'єф
Бик
Бичаче око
Біаро
Бібліотека
Біга
Біги небесні
Бігунець
Біжуча хвиля
Бій
Бійниця
Бікліній
Біла варниця
Біла половина
Білатеральна перспектива
Біла хата (білокурна хата)
Білий двір
Білий камінь
Біло (било)
Більниця
Біма
Біндаж
Бінфен
Бірет
Біржа
*Б. товарну,
*Б. фондову
Бісе
Бітум
Біт-хілані
Біфорій
Блакитна лінія
Бланкування
Бленда
Блендунг
Близір
Бліндаж
Блок
Блок-батарея
Блокгауз
Блокування
Блонка
Блукаючий сад
Бобровий хвіст
Бовдур
Богадільня
Богасаун
Богдойн-халга
Богоугодні заклади
Бодарча
Бодгір
Бодхі-гхара
Божедомка
Божниця
Боіо
Боїще
Бойовий хід
Бокс
Больверк
Бон (бом, бум)
Бонет
Бонет-капонір (бонет-каземат)
Бонії
Бордей
Бордюр
Борозна
Боронка
Борствер (борстер, бортсфер)
Борт
Босаж
Босері
Боскет
*Боскетною
Бот
Ботанічний сад
Ботель
Боццетто
Бочка
*хрещата Б.
Бочкова церква
Бра
Бракетс
Брама
Брандмауер
Браслет
Брекватер
Брефотрофей
Бреш-батарея
Бриз-солей
Бризе
Бризура
Бровка
Бродер
Броч (брох)
Брус
Бруствер
*Б. молу
*Б. корабля
Брущатка (бруківка)
*Б. мозаїчна
*Б. торцева
*Б. шашкова
Буало
Буда
Будинок Кельтемінар
Будинок-сад
Будуар
Бужеро
Бузня
Буіло
Бука
Буке
Букентавр
Букет
*Букетна посадка
Букля
Букраній (букраніон)
Булеварді
Булевтерій
Буленгрин (булінгрин)
Бульвар (булевар)
Бульденеж
Бумба
Буна
Бунгало
Бункер
Буон фреско
Буорджіє
Бура аласик (бурама)
Бург
Бургтеатр
Бургфрід
Бурдж
Буреений шат
Бурса
Бурхан
Буси
Бустрофедон
Бут
Бутас
Бутафорія
Бутоньєрка
Бутхана
Буферна зона
Бухари
Буцуден
Буян
Бхатта
Бхогмандир
Бювет
Бюст
Бянь Цяо

Баб [араб. ? ворота] ? портал в архітектурі мусульманських країн.

Баба [тюрк. ? статуя] ? 1) кам?яний ідол з антропоморфними рисами. Ймовірно виник в епохи енеоліту і бронзи. Розташовані в південних степах України і Росії Б. у своїй більшості відносилися до апотропеїв, також символізували давність роду, велич вождя. 2) Стояк з вушком для підтримки жердини у колодязному журавлі.

Бабинець [укр.] ? західна частина дерев?яної церкви, розташована перед молитовним залом (порівн. нартекс, притвор). Спочатку виділялася для жінок (баб), звідкіля походить назва.

Бабка ? стовпчик між кроквами, призначений для підтримки підвішеної до нього горизонтальної затяжки.

Баварський хутір ? тип сільського житла, що сформувався у середньовічній Австрії та Німеччині. Являв собою групу з кількох будівель різного призначення (житло, стайні, комори), що звичайно мали одну висоту і розташовувались компактно (порівн. альпійський будинок, верхньолужицький будинок, франконська садиба, фризький будинок, халлєнхауз, шварцвальдський будинок).

Баг [перс. ? сад] ? великий парк, поділений алеями з кипарисів й тополь на квадратні в плані чарунки та обнесений по периметру високою стіною. Вхід відзначався пештаком, кути закріплялися баштами. Всередині влаштовувались водойми і фонтани. Б. характерні для мусульманських країн Близького і Середнього Сходу (порівн. агведаль, гюлістан, чарбаг).

Багателль [франц. ? дрібничка] ? розважний павільйон, мисливський будиночок або маленька альтанка, які з сер. XVIII ст. звичайно зводилися у парках Європи.

Багет [франц.< італ.< лат. ? паличка, прут] ? 1) обрамлення прорізу, картини, дзеркала або прикраса стіни, стелі у вигляді профільованої позолоченої або пофарбованої планки навколо фільонки. 2) Заповнення колонної канелюри валиком півциркульного профілю, яке виконувалось не на всю висоту (порівн. зустрічні канелюри).

Багетка [франц.] ? тонка і неширока профільована дерев?яна планка, яка вживається для обрамування фільонок.

Багля [рос.] ? шлях, який вимощений колодами, покладеними поперек проїзної частини.

Бадія [італ.] ? італійська назва монастиря.

Бажничя [лит.] ? назва церкви литовською мовою.

База [польс.< франц.< грец. ? крок, ступаю] ? нижня частина колони, пілона або п?єдесталу. У вигляді простої круглої плити вирішувалась у Стародавньому Єгипті та в Егейському світі. За характером побудови і профілювання у класичній архітектурі Б. розрізняються в залежності від ордера, а також за походженням (грецьким чи римським). Прийнято також окремо виділяти аттичну Б., іонічну Б., корінфську Б., кубовату Б. і малоазійську Б. Суттєві особливості мали форми Б. також в архітектурі Середньовіччя, як в Європі так і на Сході.

Базамент [франц.] ? широка нижня частина п?єдесталу, яка може складати четверту частину його загальної висоти.

Базар [тюрк.] ? велика площа, просторий майдан для торгівлі у південних містах.

Базекур [франц.] ? задній двір, у міських палацах звичайно призначався для господарських і службових потреб. Отримав розповсюдження у французькому зодчестві з XVI ст.

Базиліка [грец. ? палац базилевса] ? прямокутна в плані споруда з простором, поділеним підпорами на нефи (нави), середній з яких вищий і додатково освітлений прорізами, влаштованими над дахами бокових нефів, внаслідок чого в поперечному перетині утворювався т. зв. базилікальній розріз. Базилевси у Стародавній Греції спочатку засідали у стоях, потім для них зводилися видовжені тринефні будинки з підвищеною апсидою у торці для трону, перед яким влаштовувався вівтар. При цьому у середньому нефі відбувалися судові засідання, а в бокових торгували. У Стародавньому Римі Б. залишилися спорудами громадського призначення (для суду і біржових операцій). У Візантії Б. спочатку зводилися як палаци високих духовних осіб. згодом перетворилися в один з основних типів християнських храмів. Відрізняють купольну Б. та ротондальну Б. (докл. див. нижче).

Базниця [латв.] ? назва церкви латвійською мовою.

Бай ? консольна балка для підтримки даху з великим звисом у нижньому ярусі башти в архітектурі В?єтнаму.

Байт ал-Мал [араб. ? будинок майна] ? скарбниця для зберігання коштовних речей у вигляді нарядного приміщення, влаштованого при палаці правителя або в мечеті. Якщо зводилась окремою будівлею, то вирішувалась баштовим об?ємом на колонах.

Бакул (бакуль) [франц. ? засув] ? 1) старовинна підйомна фортечна брама. 2) Підйомні ворота у кордегардії.

Балаган [перс. ? верхня кімната] ? 1) спальний намет у середньовічних країнах Середньої Азії. 2) Тимчасова будівля, переважно зведена з дерева і призначена для сумбурних видовищ бродячих акторів, ярмаркової торгівлі, ремісничих робіт. 3) Нежитлова будівля для тимчасового перебування сторожів або робітників.

Балака ? те саме, що і матиця.

Балахана ? приміщення верхнього поверху у азербайджанській або середньоазіатській споруді.

Балбал [монг.] ? елемент надмогильного пам?ятника вождю у Стародавній Монголії. Являв собою один із стовпів, які відходили у східному напрямі від встановленої на пагорбі статуї і символізували переможених ворогів.

Балдахін [італ., франц.< лат. ? шовкова тканина з Багдада] ? 1) навіс або намет з тканини на рамі, що спиралася на стовпчики або колони. Влаштовувався над троном, вівтарем, ложем, прикрашався дорогою тканиною з оздобами. У Китаї означав щасливу долю, заступництво, в інших культурах ? символ влади. На Середньовічному Заході кам?яні Б. увінчували статуї, були знаком царської влади і небесного захисту. В храмах зводилися над вівтарем, престолом, а також над кафедрою, царським містом, де його перекриття зсередини розписували у вигляді неба із зірками й голубом у сяйві (символ св. Духа). Б. також робився над колодязем. 2) Хрестове склепіння на чотирьох тонких стовпах. 3) Пишне оформлення спального ліжка з шовковими і парчевими завісами, золотим шитвом й китицями, різьбленими і позолоченими колонками. Знаходилось в алькові або центрі спальні палацу або заможного особняка.

Бале ? один з двох павільйонів у першому дворі храмового комплексу (пура) на о. Балі (Індонезія). Б. розташовувались симетрично з боків від виходу з першого двору (падуракса), а також за стіною у другому дворі.

Балка [польс.< нім., гол.] ? 1) несучий прямолінійний, суцільний або складовий, переважно горизонтальний стержень. Матеріал Б. (дерево, камінь, метал, бетон) зумовлював розміри прогонів і крок підпор, колон. Залежно від характеру закріплення й кількості підпор мають місце наступні: однопрогонні, багатопрогонні, консольні, розрізні. Також розрізняються залежно від перерізу, зокрема для металевих балок вживаються типи: тавр, двотавр, швелер. Внаслідок з?єднання двох швелерів виникає т. зв. трубчаста Б. 2) Житло аборигенів Таймирського півострова у вигляді чума на нартах з горизонтальним покриттям і каркасом з дерев?яних рейок, які обтягувались зсередини тканиною, а зовні оленячими шкурами і парусиною.

Балканський будинок ? тип житлової будівлі, що сформувався в країнах Балканського півострова. Над кам?яним нижнім поверхом виступає верхній з дерев?яною каркасною конструкцією.

Балкон [італ.< лат. ? балка] ? 1) огороджений парапетом, балюстрадою або ґратами невеликий майданчик на фасаді або в інтер?єрі будинку, що виступає вище першого поверху, підтримується консолями, кронштейнами чи колонами та сполучається з приміщеннями (порівн. тераса-2). Крім Б., зв?язаного одними дверима з кімнатою, існують наступні:

* стрічковий Б. ? зімкнений, розташований вздовж кількох приміщень;

* французький Б. ? докладніше див. портфнетр. 2) Назва верхнього ярусу у залі видовищної споруди (театру, цирку тощо).

Бальгауз (балгауз) [нім. ? куля і будинок] ? приміщення або споруда для гри в більярд або м?ячами.

Бальнеум [лат.] ? невелика лазня або купальня для приватного користування в античних селищах. Нерідко знаходилась у давньоримському житловому будинку (домусі), де розміщалась між кухнею і кубікулою. Опалювалась гарячим повітрям, який з підвального приміщення підіймався вгору по спеціальним каналам у підлозі та стінах.

Балюстра [італ.< грец. ? перев?язь] ? 1) бокова частина іонічної капітелі у вигляді валика між волютами, прикрашеного довгими стилізованими листами, нагадуючи сувій, що посередині перетнутий пояском. 2) Те ж саме, що і балясина.

Балюстрада [франц.< італ.] ? невисока наскрізна огорожа балконів, терас, галерей, сходів або дахів, яка сформована балясинами чи стовпчиками, вгорі з?єднана перилами, плитою, а внизу спирається на цоколь у вигляді бруса, що може бути оформлений різними обломами. Нерідко стовпчики між балясинами завершувались обелісками і вазами, створюючи органічний перехід до стіни або даху. Виконується з каменя, дерева, металу. Розміри Б. тісно пов?язані з фізичними розмірами людини і на відміну від більшості ордерних форм не збільшуються і не зменшуються залежно від масштабу і параметрів будівлі. Б. мала і символічне значення ? недоторканості огородженого простору.

Балясина [польск, італ., англ.] ? невисокий фігурний (часто веретеноподібний) стовпчик для підтримки перил огорожі сходів, балконів, дахів. Робиться гладеньким або прикрашається різьбленням, розписами, золоченням.

Бандельверк [нім.< франц. ? стрічка і праця] ? орнаментальний мотив у вигляді переплетених стрічок. З?явився в епоху готики, широко вживався в школі Фонтебло, італійському маньєризмі, німецькому бароко і рококо.

Бандероль [франц. ? перев?язь] ? 1) орнаментальний елемент у вигляді стрічки із загнутими кінцями, які начебто завиваються у повітрі і несуть напис, девіз. 2) Декоративний мотив у вигляді банта, підвіски, зв?язки атрибутів, що був розповсюджений в мистецтві рококо.

Банд-е-румі [перс. ? ромейська перев?язь] ? орнаментальна композиція, модулем якої виступають овал, шестигранник або ромб, куди вписані букети квітів, елементи звіриного стилю, симетрично розташовані візантійські вершники. Вживалася на Близькому і Середньому Сході.

Бандлет [франц. ? пов?язка, смужка] ? прямокутний у перетині виступ у вигляді бруска, який знаходиться під карнизом, прикрашаючи його.

Бандо [франц. ? завіса] ? 1) горизонтальна тяга на стіновій площині, інколи бандлет. 2) Тип порцелянової вази часів ампіру, що спиралась на ніжку, мала овоїдну форму і низьке короноподібне горло.

Банета ? підвищення брустверу, докладніше див. бонет.

Банзай ? ділянка в парку з штучним японським садом.

Банк [франц. ? лавка] ? 1) будинок фінансово-кредитної установи, що видає грошові позики, міняє гроші на векселя, банківські білети, збирає всі грошові прибутки, здійснює інші фінансові операції. Відзначається представницьким зовнішнім виглядом та імпозантними інтер?єрами; у розплануванні передбачається наявність великих залів для прийому клієнтів і засідань, кабінетів для роботи персоналу. 2) Частина бруствера в земляному укріпленні у вигляді низького парапету, що не має отворів для стрілянини. 3) Невисокий виступ, подібний парапету, влаштований у садах і парках.

Банка [франц. ? сидіння] ? 1) лава у громадській споруди, де сідали згідно посаді, заслугам і знатності родового походження. Характерна для середньовічної Московії. 2) Те саме, що банк-2.

Банкет [англ. ? ослін] ? 1) низький насип за високим бруствером, на яку підіймаються захисники укріплення, щоб вести вогонь по супротивнику. 2) Вузька не покрита гравієм, щебенем смуга між краєм шляхового полотна і укосом. 3) Невисокий земляний вал, що захищає залізничні колії від стікання дощової води.

Банко [африк.] ? назва в африканських країнах сирцевої цеглини, яка з домішкою соломи і піску висушувалась на сонці (порівн. адоб, саман).

Бантина (бантиця) [нім.] ? горизонтальний стрижень у кроквах, конструктивно працює на розтяг, з?єднуючи кути (синоніми ? поперечина, слімбрина).

Банька ? те саме, що і главка.

Баньяна [санскрит] ? стрічка тінистих дерев, які насаджувались вздовж міжселищних шляхів на середньовічному Цейлоні.

Баня [укр.< слов.< лат.] ? зовнішня частина купольного перекриття. Додатково див. глава, маківка. Отримувала форми:

* гриба ? у Візантії, кількох східних і європейських країнах;

* груші ? в Україні;

* конусу і парасольки ? переважно в країнах Кавказу;

* півсфери ? у багатьох європейських країнах;

* цибулини ? в Київській Русі, Україні і Московії;

* шолома ? в Індії, Середній Азії та Київській Русі. Форми Б. співіснували з наметовими покриттями і шпилями або сполучались з ними, зокрема в архітектурі бароко, чим досягались примхливі обриси й напружені силуети.

Баптистерій [грец. ? зануряю, хреститель] ? 1) басейн з прохолодною водою, у термах Стародавнього Риму те саме, що й фригідарій. 2) Будівля для здійснення хрещення. Хрестильниця при католицьких церквах, мала у плані круглу або восьмикутну (символ Вічного Життя) форму, завершувалася куполом. Посередині прикрашеного розписами і мозаїками, просторого залу на трьох сходинках (символ животворящої Трійці) знаходилася купель, декорована рельєфними фігурами пророків. Розташовувалася звичайно поруч з церквою, інколи з?єднувалася з нею галереєю.

Барабан [тюрк.] ? 1) циліндрична чи багатокутна у плані, верхня частина будівлі, що підтримує купол або зімкнуте склепіння. Має два різновиди:

* Б. світловий ? прорізаний арковими або прямокутними вікнами. Простінки зовні часто прикрашалися колонками, пілястрами, а також різьбленими або ліпними прикрасами, а всередині ? розписами.

* Б. глухий (сліпий) ? порівняно вузький, без прорізів, його об?єм декоративно завершує споруду або її частину, збагачуючи силует та відповідаючи прийнятим стильовим нормам. Такий Б. г. під банею нерідко називають шиєю. 2) Стовп колони, її основна середня частина (докл. див. фуст).

Барабара (барабор) [грец.] ? проста дерев?яна будівля типу куреня, барака.

Барак ? дерев?яна або фанерна будівля для тимчасового проживання робітників, заразних хворих, військових на марші.

"Баранячі роги" ? орнаментальний мотив у вигляді двох спіралей, що закручуються в напрямі одна до одної. Спочатку був символом небесного Грому і священного Вогню, уособлював силу правителів. Згодом загубив містичне значення і став декоративним елементом, мав місце в європейській архітектурі ренесансу, маньєризму і бароко. У російській народній архітектурі вживався для завершення наличника.

Барбакан [франц.< перс. ? проріз для стрілянини] ? 1) виносний укріплений балкон на оборонній башті над входом до фортеці. 2) Додаткове укріплення фортечної брами винесеними вперед вежами, бастеями, які часто з?єднувалися з містом чи фортецею мостом або захищеними переходами. 3) Невеличка фортеця, розташована перед головними міськими воротами або перед головним укріпленням. 4) Влаштований по стіні водостік з даху.

Барбакоа [ісп.] ? платформи під житловими спорудами типів боіо і каней, які були започатковані індіанцями на о. Куба і збереглись пізніше у сільській забудові.

Барбат (барбет) [франц. ? борода] ? насипний майданчик за бруствером в укріпленні, призначений для встановлення гармати під час стрільби.

Барботин [франц. ? шльопати] ? 1) накладний рельєф в мистецтві кераміки. 2) Кольорова глина (суміш білої глини з фарбою і піском), що вживалась для виготовлення ліпних рельєфних прикрас на кахлях та інших керамічних виробах. Наноситься перед опаленням вручну або кистю в рідкому стані.

Барельєф [франц. ? опукле різьблення] ? низький рельєф скульптурного зображення, який виступає над площиною менше ніж на половину свого обсягу (порівн. горельєф, койлонагліф, контррельєф, рельєф).

Барельєфний узлісок ? частина пейзажному парку, на краю якої ледве виступають окремі дерева (порівн. горельєфний узлісок).

Бар'єр [франц.] ? 1) укріплена застава на шляху супротивника. 2) Прохід в центрі фасу на вхідному плацдармі укріплення, що призначався для здійснення контратаки і захищався гострими кілками на воротах. 3) Фортечні ворота, огорожа перед військовим об?єктом у вигляді перекладини на стовпчиках. 4) Шлагбаум або рогатка, поставленні для додержання у певній місцевості карантинного режиму. 5) Перепона для коней на скачках або в манежі.

Баркан [франц.] ? трапецієподібне у плані оборонне укріплення.

Барріо [ісп.] ? центр сільського округа на Філіппінах часів іспанського панування.

Бартизана [франц. ? впертість, загін] ? сторожова вежа, що розташовувалася між двома баштами на бруствері чи парапеті оборонної стіни. В земляних фортецях Б. відповідає кавальєр-2.

Басейн [франц.] ? 1) штучне водоймище просто неба. Перші Б. створювалися для ритуальних омивань в країнах Стародавнього Сходу та в античні часи. Згодом відкриті водоймища стали грати декоративну роль, ставши невід?ємною частиною парків, архітектурних ансамблів. Оброблені коштовними матеріалами, чіткі за планами, збагачені фонтанами і скульптурами, вони надавали парковим пейзажам і ансамблям урочистий і виразний вигляд, відображаючи у водних дзеркалах архітектурні форми, чагарники і дерева. 2) Споруда, всередині якої знаходиться штучне водоймище, призначене для спортивних занять тощо.

Бастея [франц. ? закриті носилки] ? напівкругла, кругла, багатокутна (але не 5-кутна) кам?яна оборонна споруда з відкритою горжею (порівн. ронделя). Відзначалася тим, що на відміну від башти діаметр перебільшував висоту. З?явилася на зламі епох Середньовіччя і Ренесансу, з появою вогнепальної зброї. Винесена перед куртинами функціонально зв?язувалась з обороною їх укріпленнями, рову і передпілля.

Бастіда [франц. ? фортеця] ? 1) невеличке укріплене селище в XII?XIV ст. Зводилися на півдні Франції за зразком регулярно розпланованих давньоримських військових таборів, оточуючись валом з баштами. 2) Дерев?яна вежа для здійснення облоги.

Бастілія [франц. ? укріплення] ? 1) оборонна башта перед входом на міст. 2) Міський замок у середньовічній Франції. Пізніше перетворений у в?язницю. 3) Муроване укріплення, яке траншеями з?єднувалось з подібними. Споруджувалось в Московії.

Бастіон [франц. ? висунута будівля] ? 1) виступ у фортечній стіни або оборонної споруди взагалі. 2) Кутова оборонна споруда у фортеці, призначена для захисту від вогнепальної зброї в період Ренесансу, що являла собою удосконалену бастею. 3) П?ятикутної форми у плані виступаюча частина земляної фортеці, споруджена у Новий час. Крім звичайних існують:

* Б. відрізний ? розташований перед куртиною;

* Б. примикаючий ? валганг і бруствер на фланках безпосередньо прилягають до куртин;

* Б. пустий ? валганг проходить вздовж фланків і фасів, а підвищення для гармат відсутнє.

Бастіонний фронт ? оборонна лінія у земляній фортеці, що складається з двох половин суміжних бастіонів і куртини між ними.

Батардо (батарда) [італ., франц. ? гребля] ? споруда для утримання води або підтримання її належного рівня, яка влаштована біля фортеці. Існує теж

* Б. глухе ? мурована стінка з крутим двосхилим дахом та загорожею у фортечному сухому рові, що заважає переходу з одного боку на інший та захищає від притоку води.

Батарея [франц.] ? розташований на підвищенні оборонний комплекс з гарматами. Може бути земляним або мурованим, кількаярусним (синонім ? баттер). Крім них існують:

* Б. анфіладна ? укріплена позиція, з якої проглядається весь фронт фортеці.

* Б. мортирна [гол., франц.] ? артилерійська батарея за бруствером, без амбразур.

Батей [ісп.] ? майданчик для ритуальних церемоній посеред селища кубинських індіанців.

Батоник ? архітектурний облом у вигляді круглого астрагалу, піввалика.

Баттер ? те саме, що і батарея.

Батура ? будівля, подібна до вишки, каланчі.

Батута [італ. ? удар] ? італійська назва акцентованих частин на площині стіни, наприклад, лопаток, контрфорсів.

Баута [швед. ? пам?ятник] ? подібний найстародавнішим менгірам вертикально поставлений конусоподібний камінь у Скандинавії висотою до 6,5 м, що мабуть споруджувався на честь загиблого у бою героя-вікінга.

Бафланк ? додатковий нижчий фланк у оборонній архітектурі, виконуючий роль каземату.

Башта [польс. татарською ? високе місце] ? окрема будівля, у якій висота значно більше за горизонтальні розміри; або вертикальна частина споруди. Спочатку дерев?яні й муровані Б. зводилися як сторожові і оборонні. Згодом крім цивільних (житлові будинки баштового типу, дзвіниці, мінарети, частини ратуш, вокзалів та інших громадських споруд) існували інші, серед яких найпоширенішими були:

* Б. водозвідні ? входили до складу фортечних, одночасно отримували підйомне обладнання для постачання води з підземних джерел. У XIX і 1-й пол. XX ст. споруджувались на залізничних станціях для водопостачання паровозів.

* Б. водорозбірні ? мали промислове або комунальне значення, призначались для розподілу води і наповнення великих ємностей.

* Б. надбрамні ? відзначали головний проїзд до кремля, фортеці, монастиря, у зв?язку з чим мали посилену оборону і більш урочистий вигляд.

* Б. таємницькі ? відносились до фортечних, характерні потайним підземним ходом до води або виходу за межі укріплення для здійснення контрудару в тил ворога.

* Б. фортечні ? мали передовсім оборонне призначення і звичайно поєднувались з фортечними стінами. Відзначались надзвичайним розмаїттям форм і розмірів, оскільки зводились починаючи з сивої давнини і до XIX ст. включно.

Бджільник [укр.] ? те саме, що і омшаник.

Бегінаж ? будівля жіночої релігійної громади. Характерна для Фландрії часів Середньовіччя і Нового часу (порівн. бехейнхоф). В містах келії для жінок групувались навколо церкви, в селах ? галявини, обсадженої деревами.

Бедестан [турец.] ? критий ринок у вигляді вулиці чи площі, перекритих склепіннями. Розташовані по периметру крамниці часто мали по два входи, відкриваючись як в середину ринку, так і назовні. Первісно Б. призначався для торгівлі сукнями, пізніше ? для інших цінних товарів. Мав місце у забудові селищ Туреччини епох Середньовіччя і Нового часу.

Безанін (безданін) ? те саме, що й мезонін.

Безістен ? те саме, що і бедестан. Такий тип критого базару був поширений у Боснії та Македонії після турецького завоювання.

Бейлан ? проміжне стійбище у стародавніх бурят.

Бейлі ? захищена ровами і палісадами гарнізонна стоянка англійських лучників XI?XII ст.

Бейт-Гамідраш [івр. ? будинок навчання] ? школа або місце для вивчення єврейської релігійної літератури, молитовний будинок. Часто знаходився поруч з синагогою.

Бейт-Гамікдаш [івр. ? єрусалимський храм] ? головна іудейська святиня, що знаходилася на горі Морія і начебто повинна бути відновленою Месією у Єрусалимі. Храм споруджувався царем Соломоном в 960 р. до н. е., після зруйнування в 586 р. до н. е., відбудовувався з 516 р. до н. е. і вважався ізраїльтянами найдосконалішим мистецьким твором на зламі старої і нової ер, однак після єврейського повстання був зруйнований римським імператором Титом в 70 р. н. е.

Бейт-Дін [івр. ? будинок суду] ? судова установа у єврейській громаді.

Бейт-Мідращ [івр.] ? невеликий молитовний будинок іудаїстської громади, який має опалення і використовується взимку. Звичайно був храмом хатнього типу.

Бейт-Тахара [івр.] ? будинок для здійснення поховального обряду у євреїв.

Бейшлот ? шлюзова гребля для регулювання рівня води у водосховищі. Споруджується дерев?яною або кам?яною.

Белфорт ? міська башта, звичайно прибудовувалася до ратуші у середньовічних містах Західної Європи (порівн. бефруа). В Нідерландах також виконувала функції храмової дзвіниці.

Бельведер [італ. ? гарний краєвид] ? 1) спеціальна будівля, вишка, огороджений майданчик або приміщення нагорі споруди для огляду довкілля. 2) Назва деяких палаців і павільйонів, які розташовані на підвищенні у мальовничій місцевості, садах або парках та призначені для милування гарними пейзажами.

Бельвю [франц.] ? те саме, що і бельведер-1.

Бельетаж [франц. ? гарний поверх] ? 1) розташований над цокольним поверхом більш високий напівповерх, де знаходились парадні і відповідним чином вишукано оздоблені приміщення палацу. На фасаді він виділяється великими вікнами, фільонками, пілястрами тощо. 2) Перший ярус балконів у театральній споруді, що знаходився над бенуаром і амфітеатром (партером).

Бема [грец. ? слід ноги] ? 1) підвищення для вівтаря, жертовника у Стародавній Греції, трьохступінчасте підніжжя для оратора або нагородженого переможця змагань. 2) Те саме, що і біма.

Бенуар [франц. ? ванна] ? театральна ложа на рівні сцени, розташована під бельетажем, з обох боків від партеру і огороджена парапетом.

Берберт [лат.] ? 1) різновид давньоримського бетону, з якого виконувались будівельні блоки. Назву отримали від будівельного матеріалу берберів (аборигенів північної Африки), виготовленого з щебеня, глини, шлаку й вапна. 2) Один з ранніх різновидів бетонітового каменя з двома круглими каналами всередині призматичного блока.

Берва ? 1) гребля або земляний насип, що споруджується на березі річки. 2) Місточок над водою або болотистою поверхнею.

Бергамт [нім.] ? адміністративна споруда у губернському місті Російської імперії, де здійснювалось керівництво гірничими, ливарними і плавильними підприємствами.

Бергверк [нім.] ? рудник, гірничий завод.

Бергфрід [франк. ? міський сторож] ? головна сторожа башта у середньовічних містах Західної Європи (синонім ? бургфрід). Спочатку в середньовічній Німеччині виконувала функції донжона дерев?яного бурга, мала циліндричну форму і простий вигляд.

Бергштрихи [нім.] ? коротенькі риски на топографічних картах, якими відзначаються напрями схилів земної поверхні.

Берегиня [слов. ? лісний пагорб] ? жіночий персонаж східнослов?янської міфології, що уособлював ліс і рослинність. У різьбленні і розписах зображався у вигляді напівриб, використовуючись як оберіг, апотропей.

Берен (беренада) ? назва орнаменту за прізвищем французького худ. Ж. Берена Старшого, який на зламі XVII?XVIII ст. розробив орнаментальні композиції, котрі відзначалися надзвичайною легкістю, органічністю пластичних зв?язків, гнучкістю в переплетенні різних мотивів з італійських гротесків, фламандського бароко і французького ренесансу. У фантастичні декорації вписувалися зображення масок Аполлона, колісниць Геліоса, алегоричних фігур, тварин, химер, квіткових гірлянд, версальських водограїв, музикальних інструментів. Б. став одним з декоративних засобів для стильових течій французького регентства і рококо.

Берліна [італ. ? візок] ? намет на чотирьох стовпах і ступінчастому підніжжі, зведений серед міської площі в Італії. Встановлений в ньому трон призначався для урочистого введення посади правителя міста.

Берма [польс.< гол. ? купа землі] ? елемент оборонного зодчества у вигляді уступу між стіною і валом, між валом і ровом, що виконується для посилення міцності укріплення.

Бернський будинок ? тип селянського житла, що сформувався у середньовічній Швейцарії. Являв собою зрубну будівлю висотою до 5 поверхів з напіввальмовим дахом. Внизу знаходився погріб, над ним ? різні комори (заал), а ще вище ? господарські й житлові приміщення (порівн. альпійський будинок, сен-готардський будинок, енгадинський будинок, тичинський будинок).

Берсо [франц. ? колиска] ? доріжка в парку у вигляді ґратчастого коридору, створеного дерев?яним чи металевим каркасом з дуже щільною рослинністю, сформованою гілками дерев. Внаслідок формується зелений тунель (порівн. перголи), який інколи закінчується альтанкою. Нагадує перекинуту догори колиску, звідкіля й назва. Б. виник в регулярних парках Франції в 2-й пол. XVII ст.

Бершла ? набірна дерев?яна стеля, яка вживалася у мусульманських мечетях. Подібна до артесонадо.

Бесіда [слов. ? сидіти перед дверима] ? 1) громадська хата для загальної праці у російській народній архітектурі. 2) Частина міста в Московії, що відводилася для мешкання іноземців.

Бесідка [слов.] ? 1) те саме, що й альтанка. 2) Дерев?яна лавка біля воріт або в сінях хати. 3) Невелика будівля в саду або лісі для захисту від негоди. Також існує

* Б. жива - група дерев, крони яких утворюють подібність склепіння над садовою лавкою.

Бестіарій [лат. ? тварина] ? 1) приміщення для диких тварин, призначених для виступу у давньоримському цирку, звіринець. 2) Коло тем, сюжетів і мотивів образотворчого мистецтва, починаючи з найдавніших часів і особливо епохи Середньовіччя, що включало як реальних, так і фантастичних тварин. У більшості їхні зображення мали алегоричний і символічний зміст.

Бетарда ? дамба зі шлюзами, влаштована для підвищення рівня води на окремій ділянці річки.

Бетилі ? найстародавніші культові споруди на теренах Західного Середземномор?я, те саме, що і висоти.

Бетон [франц.< лат. ? гірська смола] ? ущільнена суміш щебеня, гальки, гравію з розчином цементу або інших в?яжучих речовин, яка після висихання набуває велику твердість. Застосовується як будівельний матеріал для фундаментів, стін, підпор мостів та інших частин споруд, для покриття шляхів тощо. Ще у Стародавньому Римі був винайдений Б., що називався «злита система» і являв собою суміш пуцолани, вапна, гальки, щебеня та яєць, розчин яких після застигання набував надзвичайну міцність. Він використовувався для спорудження склепінь і куполів над величезними залами.

Бетоніт [нім.] ? штучний камінь, пористий бетон, який робиться з щебеня, шлаків, цегляної муки і портланд-цементу (різновиди ? берберт, міракль). Для полегшення ваги Б. робилися пустотілими, що майже не впливало на міцність.

Беттунг ? підвищення над валгангом для ведення артилерійського обстрілу навколишньої території.

Бефруа [франк. ? набат, тривога] ? окрема башта середньовічного західноєвропейського міста, що спочатку була сторожовою, а пізніше стала традиційною частиною ратуші, символом міського самоврядування і незалежності від феодальної сваволі (порівн. белфорт).

Бехейнхоф ? поселення для самотніх жінок, вдів та сиріт у середньовічних Нідерландах (порівн. бегінаж).

Бешлагверк [нім. ? робота обшивкою] ? орнаментальний мотив Північного ренесансу (в Німеччині і Чехії за правління Рудольфа II). Включав в себе переплетення стрічок (порівн. бандельверк і рольверк) і оригінальні з?єднання волют з круглими вічками, що нагадували великі шляпки цвяхів (порівн. кнорпельверк, ормушль). Композиції Б. облямовувались багетами. В його формах відчувалось сполучення стильових форм італійського маньєризму і фламандського бароко.

Б'єф [франц.] ? частина судноплавної річки між греблями з певним рівнем води або відрізок каналу між двома шлюзами, рівень води в яких відрізняється від сусідніх ділянок (синонім ? плесо).

Бик ? 1) проміжна підпора моста. 2) Контрфорс, виконаний з каменя чи дерева. 3) Інколи, назва дерев?яної крокви двосхилого даху. 4) Головна стіна домни.

"Бичаче око" ? докладніше див. вікно, окулус.

Біаро ? тип буддійського храму, поширений на Суматрі та Малайї.

Бібліотека [грец. ? книга і сховище] ? споруда або спеціальне приміщення для зберігання книжок, рукописних матеріалів та обслуговування читачів.

Біга [лат. ? двійня] ? скульптурне зображення колісниці з парою коней на споруді (порівн. трига, квадрига).

"Біги небесні" ? зображення неба із зірками, знаками зодіаку, Сонцем та Місяцем. Було поширено в Московії в живописних розписах перекриттів палат.

Бігунець ? орнаментальний цегляний фриз у вигляді трикутних заглиблень, які своїми вершинами звернуті поперемінно догори і донизу. Переважно використовувався у московському зодчестві XVI?XVII ст. Коли частина такого фігурного мурування складалась з трьох трикутників, вона йменувалась дельтодоном і вважалось знаком св. Трійці.

"Біжуча хвиля" ? орнаментальний мотив в різьбленні і розписах, виконаний у вигляді спрямованого в один бік і метрично розташованого ряду спіралей. Часто використовується як прикраса полички. Побутує інша назва ? криволінійний меандр.

Бій ? ярус оборонної башти чи стіни, залежно від ролі у захисті споруди і розташування розрізняються варовий, середній і підошовний.

Бійниця ? отвір для стрільби з ручної зброї в оборонній споруді, виконаний у вигляді вертикальної щілини в стіні мурованої або дерев?яної фортеці (порівн. машикулі).

Бікліній [лат., грец. ? два ложа] ? обідній зал у давньоримському будинку, де лавки розташовувались не з трьох боків (трикліній), а тільки з двох.

Біла варниця ? будівля для варіння солі з топкою у вигляді печі з трубою.

Біла половина ? горниця або т. зв. чиста половина житлової будівлі, призначена для прийому гостей.

Білатеральна перспектива [лат., грец. ? двічі збоку] ? дзеркальність, двобічність; спосіб зображення предмета на площині, при якому паралельні лінії не збігаються на лінії горизонту, як у прямій перспективі, а йдуть у глибину паралельно, внаслідок чого зображені площини виглядають однаковими (синонім ? паралельна перспектива). Була прийнята у традиційному мистецтві Китаю і Японії.

Біла хата (білокурна хата) ? житлова селянська будівля з піччю і димарем над дахом. Багато Б. х. здіймалося на підклітах, приміщення освітлювалися красними (лутковими) вікнами.

Білий двір ? відкритий двір без навісів, що влаштовувався у селянській садибі. Характерний для російського народного будівництва.

Білий камінь ? різновид вапняку, який широко використовувався у зодчестві Київської Русі (зокрема, у володимиро-суздальській школі). В архітектурі Московії XVI?XVII ст. включався у цегляне мурування стін для досягнення живописних ефектів.

Біло (било) [слов.] ? старовинна назва дзвіниці, де функції дзвону виконувала стукалка і металева або дерев?яна дошка, яка носила ту ж назву. У середньовічній Візантії для сповіщення про часи молитви використовувалось лише Б. або духові труби.

Більниця [слов.] ? дзвіниця, баштовий храм із дзвоном.

Біма [грец. ? підніжжя, івр. ? кафедра, підмостки] ? підвищення у давньогрецьких і візантійських храмах для вівтаря (порівн. віма). 2) Підвищене триступінчасте місце у синагозі для проголошення проповідей, читання тори і співу канторів, яке часто розміщалося в центрі молитовного залу (синонім ? бема). Оточувалося чотирма стовпами, на які спиралися напівциліндричні або хрестові склепіння, що утворювали дев?ятипільну систему покриття. Б. огороджувалася балюстрадою і увінчувалась балдахіном. Інколи (з 1-ої пол. XVII ст.) зводилась у вигляді каплиці з куполом і ліхтариком.

Біндаж ? алея в парку з ґратчастим каркасом на деревах, що створювала враження довгого склепіння з гілок і листя. Інколи вживається термін «дорога, що огинає».

Бінфен [кит.] ? чудовисько з передньою і задньою головами, подібне до кабана. Зображалося у монументальному мистецтві Китаю із стародавніх часів.

Бірет [нім.] ? складене з двох флешей польове укріплення, що у плані має вигляд літери «W».

Біржа [нім. лат. ? гаманець] ? 1) споруда для здійснення комерційних угод. Вважаючись храмом торгівлі, на поч. XIX ст. зводилась подібною до античного периптеру або простиля. Згодом отримала власний репрезентативний вигляд, відзначаючись урочистим входом і величезним розкішним залом, поруч з яким розташовувались службові приміщення. Прийнято розрізняти

* Б. товарну, де ведеться оптова торгівля товарами, але без представлення їх готівкою;

* Б. фондову, де здійснюється купівля-продаж цінних паперів. Також існує Б. праці ? місце найма робітників, споруда, де регіструються безробітні, серед яких підприємці знаходять потрібну робочу силу, відбирають кваліфіковані кадри. 2) У Російській імперії XIX ст. Б. називали деякі торговельні площі і пристані, стоянки візників.

Бісе [кит.] ? зображення крилатого лева, яке за китайськими віруваннями могло охороняти могилу покійника (порівн. цилінь).

Бітум [лат. ? смола] ? чорна смола, утворена у кам?яновугільних і сланцевих породах, яка відзначалась надзвичайною водостійкістю і широко вживалась для захисту нижніх частин споруд та скріплення цеглин ще у сиву давнину (Дворіччя). Також використовувалася у скульптурі для інкрустації брів і очей, а у Стародавньому Єгипті при бальзамуванні.

Біт-хілані [ассір. ? будинок з галереєю] ? витягнута споруда з вхідною лоджією між баштами або частинами стіни на повздовжньому боці та з поперек орієнтованим простором. Підпори в лоджії нерідко виконувались у формі фігур богів, що здіймались на спинах тварин. Композиція Б.-х. була започаткована і застосовувалася у стародавній архітектурі хетів та сиро-хетів. Її мотив послужив основою для створення у східній школі ранньовізантійської архітектури симетричного вирішення західних фасадів християнських храмів, де головний вхід фланкувався двома виступаючими баштами. Згодом ця композиція протягом багатьох століть вживалася не тільки у Європі, а й на інших континентах.

Біфорій [лат. ? двобічний] ? велике вікно, розділене колоною або пілястрою на дві частини, які отримували аркові завершення і вгорі об?єднувалися аркою з широким архівольтом. В люнеті великої арки нерідко влаштовувалося кругле віконце, розетка. Б. широко вживався у середньовічній архітектурі Західної Європи (порівн. вікно венеціанське).

Блакитна лінія ? те саме, що і голуба лінія.

Бланкування ? 1) дерев?яні обходи з внутрішнього боку укріплень (синонім ? обланки). 2) Критий дерев?яний парапет поверх оборонної стіни з отворами для стрільби (підсябиття) з рушниць. 3) Зубці на оборонних стінах.

Бленда [нім.] ? 1) об?єднання порізів для освітлення приміщень. 2) Ілюзорне вікно.

Блендунг ? те саме, що і шандельєр.

Близір [франц. ? задоволення, близьке] ? найбільша частина голландської печі, яка викладена врівень з чільною поверхнею стіни в одному приміщенні, тоді як топка знаходиться в іншому. Термін з?явився в Росії XVIII ст.

Бліндаж [франц.] ? тривке укриття бійців від вогню супротивника. Фортифікаційна споруда звичайно виконується у вигляді заглибленої в землю будівлі з масивними стінами і міцним дахом.

Блок [нім. ? брила] ? 1) штучний або природний будівельний камінь, в основному чіткої призматичної форми. 2) Велика частина споруди, яка має певні функціональні відмінності (наприклад, кухонний блок при спальному корпусі). 3) Компактна група споруд у містобудівному утворенні.

Блок-батарея ? пересувний дерев?яний настил для невеликих гармат, який розміщався на катках або плотах.

Блокгауз [нім.] ? пристосована для оборони дерево-земляна, кам?яна або бетонна будівля з амбразурами для гвинтівкового і гарматного вогню, оточена земляним насипом. Розрахована на кругову оборону.

Блокування ? поєднання кількох будівель різного функціонального призначення в єдину компактну споруду, із збереженням певних відзнак первісних елементів.

Блонка ? 1) засклена віконна рама. 2) Ставня, що використовується як засувка волокового вікна.

Блукаючий сад ? те саме, що і сад-лабіринт.

"Бобровий хвіст" ? плоска черепиця, короткий бік якої закруглений і нагадує хвіст бобра.

Бовдур ? пристрій для відводу диму у старовинному народному житлі.

Богадільня ? лікувальна споруда, що призначалася для інвалідів та калік або являлася притулком для старих і немічних.

Богасаун ? західне приміщення у монастирському храмі середньовічної Бірми, яке відділялося від марапина відкритим проходом і слугувало житлом для послушників або комірчиною (синонім ? анаусаун).

Богдойн-халга ? влаштовані з південного боку парадні ворота у буддійському монастирі. Характерні для монгольської і бурятської архітектури.

Богоугодні заклади ? різні будівлі лікувального і добродійного призначення у Російській імперії, тобто: лікувальні споруди, богадільні, сирітські притулки, виховальні та нічліжні будинки тощо.

Бодарча ? ділянка натуральної природи, виділена з оточуючого ландшафту за принципом краси, створення «парків красивих місць».

Бодгір [перс.] ? вентиляційна башта, що здіймається над житловим будинком. Характерна для масової забудови північних районів Ірану.

Бодхі-гхара [санскрит ? будинок дерева] ? святилище для поклоніння дереву Бо, що пов?язувалося з просвітлінням Будди. Воно вирішувалося у вигляді квадратного двору, у якому росло дерево і куди з чотирьох боків спрямовувалися входи з портиками. Застосовувалось в стародавній архітектурі Цейлону (порівн. дхату-гхара, патіма-гхара, упосатха-гхара, вата-да-ге, хета-да-ге, дхамма-сала, пілімаге).

Божедомка ? будівля або спеціальне місце у місті Російської імперії, куди збирали померлих невідомих людей, жебраків, старців. Звичайно розташовувалась на частині кладовища, призначеної для поховання покійників за громадський рахунок.

Божниця [укр.] ? 1) невелика християнська культова будівля. 2) Молитовна кімната у будинку. 3) Каплиця над вівтарем колишньої церкви. 4) Намет над джерелом, чашею із посвяченою водою або місцем, яке вважалося святим. 5) Те саме, що і кіот, шафка з іконою. 6) Назва синагоги у західноукраїнських містах.

Боіо [ісп.] ? стародавнє житло індіанців на о. Куба, Пуерто-Рико у вигляді прямокутного будинку (іноді на палях) з двосхилим або чотирисхилим дахом, покритим соломою або пальмовими листами, та зі стінами з дерев?яних горбилів чи зв?язок соломи (порівн. каней, касіке).

Боїще [укр.] ? господарська споруда селян на Бойківщині у вигляді току для обмолоту зерна. В Україні у т. зв. «довгих хатах» бойків Б. розташовувалося між стайнею і коморою.

Бойовий хід ? майданчик у верхній частині оборонної стіни, який використовується для оборони і зв?язку обложених (порівн. дозорний шлях).

Бокс [англ. ? коробка] ? ізольована частина споруди, приміщення якої отримують особливий температурний, гігієнічний та інший режим.

Больверк [нім. ? зроблено шишкою, підпора]? 1) назва бастеї у XVIII ст. 2) Дерев?яна підпірна стінка з крутою поверхнею, призначена проти зсувів берега.

Бон (бом, бум) [гол. ? запор, замок] ? 1) закріплена якорями плавуча загорожа поперек річки, що виконується зі скріплених між собою човнів, плотів, просмолених діжок, колод. 2) Штучна загорожа, розташована неподалік від берега для його захисту від розмиву (порівн. брекватер). 3) Закріплені ланцюгами колоди, призначені для захисту биків мосту від ударів суден або великих крижин.

Бонет ? місцеве підвищення брустверу або кутів равелінів у фортеці, виконане з мішків, наповнених землею, або дерену, яке призначалося для захисту від поздовжнього або тилового обстрілу (синонім ? банета).

Бонет-капонір (бонет-каземат) ? оборонна казематована будівля влаштована у рові, що має ескарпові стінки і зв?язана підземними ходами з основним укріпленням.

Бонії ? мотив різьблення на Царських вратах іконостасу у вигляді ґудзиків.

Бордей [молд.] ? помешкання молдовських ремісників і селян XVII?XIX ст. у вигляді простої напівземлянки, що топилась по-чорному.

Бордюр [франц. ? окантовка] ? 1) відносно вузька кайма з живописною чи рельєфною орнаментацією, що обрамляє зображення на стелі або частині стіни. На відміну від рами виконується з того ж матеріалу, що і середня частина твору. Зокрема, в паперових шпалерах підкреслюють верхні і нижні горизонтальні членування стінової площини. 2) Низькі й вузькі стрічки трав?янистих рослин, невисоких кущів у парку, вирішені у вигляді огорожі, яка облямовує клумби, газони, доріжки. 3) Кам?яний бортик, влаштований між проїзною і пішохідною частинами вулиці.

Борозна ? 1) заглиблення у стіні, яке виконане для влаштування димоходу, спирання п?яти склепіння, прилягання сходів тощо. 2) Те саме, що і траншея.

Боронка ? невелика будівля призначена для сторожа або вартового.

Борствер (борстер, бортсфер) ? те саме, що і бруствер.

Борт ? 1) кам?яна межа між шляховим полотном і хідником або газоном. 2) Пасіка для бджіл.

Босаж [франц. ? горб] ? випукла ділянка стіни, виступ.

Босері [франц. ? дерев?яна обшивка] ? обробка нижньої частини стіни в інтер?єрі дерев?яними панелями. В різні епохи відрізнялась характером оформленням. В готиці Б. оброблялись складчастим різьбленим орнаментом, в італійському ренесансі використовувалась набірна деревина (маркетрі), у французькому ренесансі, школі Фонтебло, стилі Людовика XIII доповнювалась різьбленням і гротескними розписами. В Німеччині та інших країнах під Б. розуміли тонування гіпсу або кахлів під дерево.

Боскет [франц.< італ. ? гай] ? 1) штучно підстрижений чагарник, що утворює геометрично розплановані газони. 2) Декоративна альтанка, павільйон, зал або кабінет з підстрижених дерев та чагарнику. Маси обробленої відповідним чином живої зелені можуть нагадувати арки, піраміди, башти, бульденежі. 3) Компактна композиція, виконана з кількох елементів, створених густо посадженими підстриженими деревами й чагарникам, які доповнені натуральними водоймами, скульптурами. Б. широко вживалися при створенні парків регулярного типу для формування візуально замкнених просторових осередків, а також, щоб закрити вигляд на господарські та інші службові будівлі.

* Боскетною називали в Росії на зламі XVIII?XIX ст. кімнату садибного будинку, на стінах якої виконувалися зображення парків і садів.

Бот [гол.] ? головна споруда храмового комплексу зі статуєю Будди у залі, призначеному для молитви монахів. Був поширений в середньовічній архітектурі Таїланду. Будівлі різнилися за розмірами від невеликих до таких, де зали поділялись стовпами на три нефи (порівн. вехан, мондопа).

Ботанічний сад [лат. ? стікати] ? штучний зелений масив, де рослини засаджують з учбовими або науково-прикладними цілями.

Ботель [гол. ? корабель і готель] ? 1) причалене судно, каюти та інші приміщення якого обладнані для розміщення спальних номерів готелю. 2) Частина судна, пристосована для готелю.

Боццетто [італ. ? начерк] ? ескіз скульптурного пам?ятника, виконаний з глини у натуральний розмір (порівн. моделло). Як правило, виконувався у нарочито вільній, динамічній манері. Першими виконавцями Б. були майстри раннього ренесансу Донателло і А. Вероккьо, пізніше широко застосовувався Мікеланджело, Л. Берніні та іншими скульпторами.

Бочка ? форма покриття прямокутного в плані простору у вигляді напівциліндра із навмисно «пузатою» середньою частиною та загостреним і підвищеним верхом, внаслідок чого утворювався кільоподібний переріз і подібний за формою фронтон. Отримала особливе розповсюдження у дерев?яній архітектурі Російської Півночі при завершенні храмів. Має місце:

* хрещата Б. ? дах, утворений вісьмома схилами внаслідок перетину під прямим кутом двох бочок.

Бочкова церква ? дерев?яний храм в Росії, який завершено двосхилою покрівлею у вигляді бочки.

Бра [франц. ? рука] ? настінний освітлювальний прилад з одним або кількома раменами. У давньоримському інтер?єрі олійні лампи прикріплялися на ланцюжку, в епоху Ренесансу отримали вигляд бронзової руки з чашечкою, пізніше останні кріпилися на дзеркальному рефлекторі, що відбивав світло. Сучасні Б. являють собою арматуру для однієї чи кількох електричних ламп.

Бракетс [франц.] ? відбивач світла у бра у вигляді круглого, овального або восьмикутного екрана. В доби панування рококо, класицизму і ампіру декоративно оздоблювався, робився подібним до завитка-рокайля, зігнутого листка аканта або античного факела.

Брама [укр.] ? 1) парадні ворота, часто виконані у вигляді тріумфальних арок, що вели до монументальних будівель або комплексів. Багато оздоблені декором Б. зводилися в українській архітектурі XVII?XVIII ст. 2) Наскрізний проїзд у надворотній башті.

Брандмауер [нім. ? жар і стіна] ? протипожежна глуха стіна, яка розділяє приміщення або будівлі, щоб запобігти розповсюдженню вогню. За своєю висотою більша за сусідні конструкції і трохи виступає над дахом.

Браслет [франц. ? зап?ястя] ? прикраса стовбура колони у формі кільця або спіралі, що перекривала канелюри.

Брекватер [англ.] ? мурована перешкода на морському березі або в гавані супроти ударів великих хвиль.

Брефотрофей [лат.< грец. ? підкидьок] ? притулок для сиріт, дітей бідних батьків, що зводився у античні часи.

Бреш-батарея [франц.] ? земляне укріплення на гласісу супротивника, призначене для того, щоб артилерійським вогнем зробити проломи в стінах.

Бриз-солей [франц. ? вітер і сонце] ? горизонтальний козирок над вікном чи дверима для захисту від сонця й вітру.

Бризе [франц. ? розбитий] ? занавіски, що закривають лише нижню половину вікна.

Бризура [франц.] ? невеликий злом у бруствері, зроблений для ведення зручнішої стрілянини.

Бровка ? декоративний, інколи профільований валик над півциркульним або лучковим отвором. Характерний для середньовічного вірменського, грузинського і давньоруського зодчества.

Бродер [франц. ? вишивати] ? плоский газон, прикрашений орнаментом з квітів, трави, стриженого буксуса і «мертвих матеріалів» ? піску, товченої цегли, вугілля (синонім ? партер-бродрі). Був започаткований у XVII ст. французьким садівником Ж. Молле і отримав розповсюдження при створенні партерів регулярних парків.

Броч (брох) [англ.] ? кругла в плані башта оборонного призначення в Шотландії епохи Раннього Середньовіччя. Мала внутрішній дворик діаметром до 10 м і дорівнювала висоти до 15 м. В пустотілих стінах знаходилися невеликі приміщення та сходи для підйому на інші поверхи.

Брус ? конструктивний елемент, товщина і ширина якого набагато менші за довжину. Може використовуватися у якості підпори або балки.

Бруствер [нім. ? захист грудей] ? 1) вертикальна загорода бойового ходу в оборонних спорудах (синонім ? борствер). 2) Земляний, мурований або дерев?яний насип для захисту бійців. Існують:

* Б. молу ? стіна на краю молу для захисту від ударів хвиль. Інколи використовується як задня стінка спорудженого тут складського приміщення.

* Б. корабля ? захисна огорожа, яка влаштовується у підвалин щогли.

Брущатка (бруківка) ? 1) твердий камінь для замощення шляхів. 2) Вимощена каменем проїзна частина дороги. Прийнято відрізняти наступні види:

* Б. мозаїчна ? покриття з каменів, які оброблені зверху і з боків.

* Б. торцева ? замощення шляху восьмикутними в плані обрубками дерева, які клали на пісок поверх дощатої основи.

* Б. шашкова ? те саме, що і Б. торцева.

Буало [франц.] ? горизонтальне вікно-ліхтар з вертикальним заскленням над покрівлею промислового цеху.

Буда [польс. ? палатка] ? невелика будівля, лісний курінь; іноді склеп або капличка.

"Будинок Кельтемінар" ? тип житлового будинку пізнього неоліту у вигляді величезного куреня, де поряд з численними побутовими вогнищами в центрі знаходилося велике вогнище культового призначення. Б. К. являв собою характерний приклад культу вогню у Середній Азії з IV?III тис. до н. е.

Будинок-сад ? мініатюрне повторення розвинених паркових композицій, яке могло вміщуватися під дахом споруди. Було запропоновано у Китаї в V ст. і отримало широке розповсюдження в період Сун (X?XIII ст.).

Будуар [франц.] ? 1) розкішно оформлена затишна кімната для жіночих прийомів ? вітальна або суміжна зі спальнею. Виникнувши у Франції на зламі XVII?XVIII ст., відзначалася вишуканим вбранням, розписаними або обтягнутими шовком стінами. Стелі збагачувались плафонами й падугами із зображеннями квіткових гірлянд або граючих амурів, над дверима влаштовувались десюдепорти. 2) Комплект меблів для дамської вітальні, що включав затишні крісла, туалетний стільчик із дзеркалами, канапе тощо. 3) Нарядна ложа у театральному залі для обмеженого числа глядачів, що розташовувалась збоку і вище партеру.

Бужеро [франц. ? переносити] ? маленький підсвічник, звичайно виконаний з бронзи (порівн. жирандоль, канделябр, торшер).

Бузня ? шинковий заклад у мусульманському місті (порівн. кав?ярня-1, мейхане).

Буіло [франц. ? грілка] ? настільний світильник з круглого піддона, стояна і 2?3 підсвічників, подібно жирандолі, над якими закріплений абажур у формі усіченого конуса, щоб розсіювати світло.

Бука ? невелика мечеть, що знаходилась у міському кварталі (порівн. мезкети, месджіди, седжделики).

Буке [яп. ? будинок воїна] ? житло японського самурая у вигляді піднесеної над землею на невисоких стовпчиках асиметричної в плані споруди з кількома кімнатами і двостулковими дверима. Оточувалось міцною огорожею.

Букентавр [грец.] ? величезне чудовисько у вигляді напівлюдини і напівбика, яке символізувало в Античності подвійність природи людини. Міфологічна істота нерідко зображалась у монументальному мистецтві.

Букет [нім.] ? 1) пучок квітів і рослин. Зображався не лише у монументальному мистецтві, а й визначав деякі стильові риси, декоративні особливості інтер?єрів, оздоблення меблів. 2) Назва жирандолі у Франції. 3) Невеликий гай з близько посаджених дерев і кущів у парку. Також існує

* Букетна посадка ? компактна група рослин, створена посадкою кількох саджанців у одне гніздо.

Букля [франц. ? локон] ? прикраса у вигляді низки кілець з розеткою у центрі.

Букраній (букраніон) [лат. ? бича голова] ? зображення бичачого черепа. Збагачене живописними гірляндами і жертовними посудинами нерідко застосовувалося для оздоблення античних споруд, а згодом в якості декоративного мотиву в європейському зодчестві Нового часу.

Булеварді [франц.] ? бастіони з відступними ярусним фланками (синонім ? туріон).

Булевтерій [грец. ? рада] ? адміністративна споруда античних часів. У Стародавній Греції призначалась для засідань ради старійшин або об?єднаної ради святилища. Вирішувалася у вигляді прямокутної будівлі, де перекриття підтримувалося низкою колон, а ряди сидінь підіймались уступами. У великих спорудах часів еллінізму, коли правителем міста-держави став булевт, то перед головним залом розташовувався оточений по периметру колонами двір з садочком і фонтаном, а вхід відзначався урочистим портиком.

Буленгрин (булінгрин) [франц.< англ. ? зелень для гри м?ячем] ? газон з квітниками або невеликими ставками, який знаходиться нижче прилеглих доріжок. Влаштовувався у регулярних парках і садах.

Бульвар (булевар) [гол. ? укріплення у фортеці] ? 1) старовинна фортифікаційна споруда. 2) Широка прогулянкова вулиця, проспект з алеями дерев посередині або з боків, які прикрашались квітниками, фонтанами, скульптурами і призначались для пішохідного руху та короткочасного відпочинку. Спочатку, у XVII ст., Б. влаштовувався на місці середньовічних валів і ровів. Нерідко їх прокладали вздовж берегів річок і морів, інколи перед ними споруджувалися парадні входи, утворені архітектурними спорудами і скульптурними композиціями.

Бульденеж [франц. ? сніжна грудка] ? навмисно підстрижене дерево або кущ у формі кулі, що є різновидом боскета. Назва походить від куща махрової калини, яка під час цвітіння нагадує сніжну грудку. У XVII?XVIII ст. Б. став одним з компонентів регулярних французьких парків.

Бумба [тибет.] ? 1) меморіальний або надгробний пам?ятник в Монголії. 2) Релікварій у вигляді багатоярусного конусу для буддійських рукописів, мощів або коштовностей, яким завершувався субурган.

Буна ? 1) висунута у річку штучна загорожа для захисту берега від розмиву. 2) Те саме, що і бон.

Бунгало [англ.] ? 1) наметове житло, палатка зі шкіри, що побутувало у індіанців Північної Америки. Подібні житлові будівлі мали місце і у народів Африки, Азії та Океанії. У XX ст. їхні форми використовували у заміському приватному будівництві США. 2) Сільський будинок з відкритою верандою, легкий заміський будиночок. Часто має вальмовий дах.

Бункер [англ.] ? 1) сховище сипучих матеріалів у вигляді перекинутої піраміди з випускним отвором для вивантажування. Застосовувалося при спорудженні елеваторів, доменних печей. 2) Добре укріплена підземна споруда для розміщення військового штабу, керівних органів країни.

Буон фреско [італ. ? чисто по сирому] ? фресковий розпис, який виконаний без доповнень іншими прийомами.

Буорджіє ? старовинне житло якутів у вигляді прямокутної в плані дерев?яної будівлі з нахиленими всередину стінами і пологою двосхилою покрівлею (порівн. ураса, хотон). Конструктивною основою був каркас з вбитих у землю вертикальних і горизонтальних колод, на створену таким чином раму спирались дах і стіни з пластин та жердин із зовнішньою саманною обмазкою.

Бура аласик (бурама) ? однокамерний дерев?яний зруб без вікон і з пологим дахом, який слугував літнім житлом башкир, що проживали у гірських районах (порівн. тирме).

Бург [лат. ? укріплене місце] ? 1) військове укріплення стародавніх римлян. 2) Захищений валами і дерев?яними стінами населений пункт у ранньосередньовічній Європі. З?явився за часів просування на схід саксонських вождів у вигляді уфортифікованого маєтку. Згодом стіни стали мурованими, а навколо виростало місто. Назва Б. стала вживатися для багатьох західноєвропейських укріплень, міст або міських районів.

Бургтеатр ? міський театр. Характерний для Західної Європи XIX ст., зводився на кошти міст на відміну від імператорських, королівських або споруд окремих власників.

Бургфрід ? те саме, що і бергфрід.

Бурдж [перс.] ? 1) сільський будинок з укріпленими стінами в країнах Східного Середземномор?я і на сході північної Африки. 2) Циліндрична або призматична башта в країнах Близького Сходу.

Буреений шат ? вишка з павільйоном вгорі для оголошення про початок богослужіння у монгольському монастирі.

Бурса [лат., перс. ? сумка] ? 1) духовний навчальний заклад у середньовічні часи. 2) Гуртожиток студентів у середньовічних учбових закладах, семінаріях.

Бурхан [монг. ? бог, посланник світла] ? зображення буддійського святого або божества ламаїстів. Може бути показаним не тільки Будда, а й злий дух.

Буси [тюрк.] ? декоративне оформлення валиків та інших профілів у вигляді стрічки, складеної з маленьких куль і видовжених дископодібних елементів, що чергувалися одні з одними.

Бустрофедон [грец. ? як ходять воли по ріллю] ? розташування рисунків або монументальних розписів в спорудах горизонтальними рядами, один над іншим, з показом розвитку дії зліва направо, а потім справа наліво (так рухаються воли на ниві). Поява цього композиційного прийому стрічкового розміщення зображень, характерного для стародавнього мистецтва Єгипту, Дворіччя, Китаю, Греції та інших країн, пов?язано з формуванням писемності і прагненням передати рух образотворчими засобами.

Бут [італ. ? бити, штовхати] ? дрібні й неправильної форми камені, що звичайно використовуються для заповнення внутрішньої частини стіни або виконання стрічкового фундаменту.

Бутас [словенською] ? гравій, дроблений пісковик, які вживаються для влаштування фундаментів, забутовки стін.

Бутафорія [італ. ? вийшов із вжитку] ? підроблена, неприродна форма, яка імітує справжній архітектурний елемент, скульптурний або живописний твір.

Бутоньєрка [франц. ? петлиця] ? прикраса на клумбі регулярного парку. Термін садово-паркового мистецтва походить від назви букетика квітів, які усовувалися у петлицю.

Бутхана [тюрк.] ? буддійський храм із зображенням божества, бурхана.

Буферна зона [англ.] ? суміжна зона, що влаштовується для повноцінного функціонування парку.

Бухари ? опалювальний камін в азербайджанській будівлі.

Буцуден [яп., монг.] ? розташований на головній осі ансамблю дзен-буддійського монастиря головний храм зі статуєю Будди. Перед ним знаходилися ворота (сомон і саммон), за ним інші будівлі (хатто і ходзьо). Мав місце в середньовічній архітектурі країн Центральної Азії і Далекого Сходу.

Буян ? розташована на пристані велика складська споруда для льону, сала або масла.

Бхатта [санскрит] ? безкоштовна громадська їдальня, що зводилась для злиденних і монахів у містах середньовічного Цейлону.

Бхогмандир [інд.] ? зал, призначений для приношень у храмовому ансамблі в Ориссі (північно-східній Індії).

Бювет [франц. ? стійка] ? споруда над мінеральним джерелом, яка захищає воду від забруднення і має відповідне оформлення. Звичайно отримувала вигляд ротонди з купольним або конічним перекриттям (порівн. фонтал).

Бюст [франц.< лат ? обпалюю] ? погрудне зображення людини засобами круглої пластики. Назва зародилась у Стародавньому Римі, де спочатку існував звичай спалювати померлих предків, а потім зберігати воскові маски, які виставлялись у атріумі житлового будинку, демонструючи родовід власника. Вони й послужили основою для створення портретних Б., які композиційно беруть своє начало від давньоєгипетських портретів і давньогрецьких ксоанів і герм.

Бянь Цяо [кит. ? летуча миша] ? зображення людини з пташиним дзьобом і крилами летучої миші, яка начебто робить укол хворому. Мало місце в китайських розписах. Б. Ц. вважалось божеством-покровителем лікування, аптекарської справи.